Результати пошуку

Photo by Karsten Würth on Unsplash Темп зростання споживчих цін (HCPI) у зоні євро за підсумком жовтня знизився до 2,9%, що є найнижчим показником інфляції за останні два роки і продовженням поетапного гальмування інфляційних процесів, які розпочалися після досягнення пікових значень у жовтні минулого року. Нагадаю, що рік тому показник споживчої інфляції становив 10,6%, а у вересні цього року - 4,3%. Отже, Єврозона поступово наближається до бажаного показника інфляції на рівні 2%, що є наслідком запровадження центральним банком політики дорогих грошей шляхом підняття базових відсоткових ставок. Базова інфляція, тобто інфляція без врахування цін на енергоносії та харчі, у жовтні була на рівні 4,2% у річному вимірі. Різницю між цими показниками можна пояснити тим, що зниження загального рівня споживчих цін значною мірою було зумовлене падінням цін на енергоносії на 11,2%. Нагадаю, що минулого року, як наслідок вторгнення росії на територію України, ціни на енергоносії зросли до рекордних рівнів. Наразі Європа адаптувалась до цього фактору стресу, краще диверсифікувала джерела поставок. Зате ціни на продукти продовжують зростати досить значним темпом - на 7,4%, хоча це менше, ніж показник вересня - на 8,8%. Звісно, рівень інфляції дуже різний в межах самої зони євро: від 7,8% у Словаччині до -1,7% у Бельгії. Це переважно через те, що ціна на пальне у Словаччині, Словенії та низці інших країн продовжувала зростати. Вартість продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів також підвищилась на близько 9%. Відповідна динаміка цін не стала здивуванням для ринку, але може вважатися позивним сигналом перед черговим рішенням Європейського центрального банку щодо базових відсоткових ставок. Саме такі дані свідчать на користь рішення залишити відсоткові ставки без змін і цього разу.

Photo by engin akyurt on Unsplash Дані щодо динаміки споживчих цін у США протягом жовтня 2023 вказують на поступове гальмування інфляційних процесів та дають слабку надію на м'яке приземлення економіки країни після підняття базових відсоткових ставок. Загроза рецесії не зникає остаточно, але ймовірність такого сценарію стає значно меншою. За даними Бюро статистики праці США, індекс споживчих цін у жовтні не змінився порівняно з попереднім місяцем і зріс на 3,2% у річному вимірі, що нижче за аналогічний показник вересня, який був на рівні 3,7%. Фактичний рівень інфляції виявився трішки нижче, ніж очікуваний. Наприклад, прогноз Федерального резервного банку Клівленду був на рівні 3,28%. Новина гарна і фондові ринки її оцінили. Зниження ймовірності економічної рецесії, разом з наближенням рівня інфляції до бажаних 2%, дає обережну надію на поступове зниження базових відсоткових ставок наступного року. Це у свою чергу стимулюватиме загальне економічне зростання, зокрема і пожвавлення секторів, які значною мірою залежать від залучення фінансування, як ринок нерухомості. Такий оптимістичний сценарій позитивно позначиться на фондових ринках. Звісно, потрібно пам'ятати про фактор невизначеності та низку вже відомих ризиків, зокрема геополітичних, які можуть вплинути на економічні процеси.

Хронологія подій навколо "Зернового коридору" у Чорному морі, який до 18 липня 2023 залишався єдиним шляхом експорту збіжжя та інших товарів АПК з України через морську блокаду, організовану рф.

Чинники зростання ВВП рф Завдяки збільшенню витрат військово-промислового комплексу розмір ВВП агресора може повернутися на довоєнний рівень вже у середині наступного року [1]. Тільки у 2023 офіційний бюджет на ВПК московії зріс до 100 млрд USD. Допомагають також соціальні виплати. Кожна “біла лада” - це все ж плюс до ВВП. Торочать про зростання рівня заробітних плат. Можливо. Бачимо багато відео-звернень босоногих “асвабадітєлєй”, які бідкаються, що обіцяні гроші так і не отримали. Проте, припускаю, якійсь частині їх все ж платять, а далі все очікувано: “ванька”, який все життя пробігав до дерев’яної вбиральні, починає "смітити" грошима - ефект відкладеного попиту. ВВП зростає. Як сприймати цю новину? Рівно. По-перше, СРСР мав один з найбільших ВВП у світі і також не в останню чергу завдяки ВПК, але це не врятувало його від розпаду, на щастя. ВВП - це лише про обсяг, не ефективність чи якість. Наприклад, якщо витесати сокирою та зібрати до купи саморізами “буханку” (автомобіль “УАЗ”) і поставити в салоні з цінником 1,6 - 1,8 млн рублів, попередньо прибравши нормальні машини з адекватною ціною, у короткостроковій перспективі для ВВП це краще, ніж продавати імпортні товари. Проте, ми добре знаємо до чого призвів такий “совковий” підхід. У цьому контексті важливо також підкреслити, що задеклароване зростання ВВП спричинене більше використанням, перерозподілом внутрішніх ресурсів (резервів), тобто мова не йде про масове залучення іноземних інвестицій та рекордне зростання експортних надходжень [2]. По-друге, на жаль у світі існують країни, які продовжують відкрито або приховано, безпосередньо або опосередковано підтримувати економіку агресора, купувати її енергоносії, зокрема в обхід санкцій. Не варто очікувати швидкий економічний колапс на болотах. Врешті, є сценарій Північної Кореї. Масова втеча з рф незгідних та рашизм в головах частини з тих, хто залишився, відкривають перед кремлем досить широкий спектр інструментів знущання над своїм народом заради знищення інших народів. Отже, потрібно продовжувати тиснути на економіку рф за допомогою санкцій та іншими методами, зокрема полювання морських дронів за російськими кораблями в Чорному морі може виявитися досить дієвою стратегією і з точки зору економіки [3]. Що з рублем? Зниження експортних надходжень, зокрема завдяки запровадженим санкціям та іншим обмеженням стосовно російських енергоносіїв, негативно впливає на платіжний баланс країни, що призводить до падіння рубля. Чим менше іноземної валюти буде потрапляти до економки агресора, тим складніше їм буде протидіяти цій тенденції. Хоча девальвація національної валюти певною мірою допомагатиме експортним галузям, але “ваньки” будуть менше радіти підвищенню зарплатні, коли побачать зростання вартості улюбленого “all-inclusive” або інших імпортних товарів чи послуг. Схеми з обходження санкцій при купівлі імпортних товарів, зокрема через треті країни, вже додають певні трансакційні витрати до кінцевої ціни, девальвація рубля штовхатиме ціни вище. Для їхнього ВПК це, можливо, найменша з проблем, але гаманці населення, за чий рахунок відбуватиметься вирівнювання ситуації, вкотре відчують наслідки такої економічної політики. Що з людськими ресурсами? Як відомо, значна частина росіян (навмисне вживаю у цьому контексті саме цей термін, а не “ванька” чи щось подібне) залишила країну. Припускаю, це хоч і не найсміливіша частина населення, бо обрали найменш дієву, але найбезпечнішу для себе форму протесту, проте не найдурніша, хоча б з огляду на цей вчинок. У доповнення до згаданої втечі “мізків”, кремль продовжує методично знищувати власне працездатне населення, відправляючи його на м'ясні штурми. Нещодавнє підняття призовного віку для строкової служби з 27 до 30 років позбавить національну економіку ще частини працездатного населення, починаючи з січня 2024 [4]. Виглядає так, що економіка агресора все ж переходить на воєнні рейки, роблячи акцент на ВПК. Продукцію решти галузей замінять китайським імпортом, якщо досі не замінили, а їхні працівники поповнять лави мобілізованих, щоб не псували статистику щодо безробіття. Врешті, є варіант поповнення трудових ресурсів за рахунок мігрантів, що, як правило, в короткостроковій перспективі також знижує витрати на оплату праці. І демографічну ситуацію трішки покращать, поки “ваньки” сидітимуть в окопах. Підозрюю, план такий. Що робити? Підсумовуючи, варто підкреслити важливість посилення санкційного тиску, зокрема в частині виявлення та протидії російським схемам з обходження санкцій. Це дієвий інструмент, хоча результати не такі швидкі, як нам хотілося б. Також, морські дрони та повітряні бобри могли б стати суттєвим мультиплікатором санкційного тиску. Головне, завжди пам’ятати, що ніщо не ослабить рф так, як сильна Україна, тому продовжуємо донатити, боремося з корупцією в усіх її проявах та віримо в Сили оборони! На завершення хочу підкреслити, що значна частка згаданих вище економічних показників - офіційні дані кремля, а їх, як ми знаємо, хлібом не годуй - дай щось збрехати. Проте, суті викладеного це не змінює. Використані джерела: Bloomberg. Russia’s War Economy Expands More Than Forecast Despite Sanctions Darya Korsunskaya and Alexander Marrow. Russia’s budget deficit in year-to-date widens to 1.8% of GDP. Naval drones vs Russian ships. One more point for the home team. The Guardian. Russia raises the maximum age of conscription as it seeks to replenish Ukraine forces

У результаті атаки морських дронів у ніч з 4 на 5 серпня 2023 було пошкоджено великий десантний корабель “оленегорский горняк” поблизу порту новоросійськ, а вже наступної ночі транспортна пригода спіткала російський танкер “sig” неподалік Керченського мосту. Екіпажі в обох випадках не постраждали, але плавзасоби наразі непридатні для використання. Пошкодження танкеру також не завдало шкоди екології, оскільки пробоїна утворилась у районі машинного відділення. Таким чином вдалось не лише уникнути екологічних наслідків, але й завдати судну максимальної шкоди. Проте, головний результат цієї успішної операції не обмежується пошкодженням плавзасобів окупантів, які активно задіяні в логістиці військ рф. Чорне море - важлива транспортна артерія не лише для України, але й для експорту рф, зокрема нафти та також продуктів АПК. Отже, зниження експортних доходів ускладнить для кремля завдання з фінансування своїх загарбницьких дій. Більше того, як зазначає Інститут вивчення війни, ця атака є частиною більш масштабної операції з руйнування логістичних шляхів постачання російських військ в Україні, що може позитвино позначитись на динаміці українського контрнаступу [1]. Ефект бумеранга Відмовившись від продовження дії зернової угоди, яка дозволяла безпечно експортувати продукцію українського АПК, рф посилила атаки на портову інфраструктуру України, щоб унеможливити експорт її продукції Чорним морем у будь-якому форматі. Більше того, кремль заявив, що вважатиме військовими цілями усі судна, які прямуватимуть до українських портів. Враховуючи той факт, що морський шлях був ключовою артерією експорту українських зернових, його блокада з боку росії звісно є істотною проблемою як для України так і багатьох інших країн, які залежать від українського збіжжя. У відповідь на ці агресивні дії рф, Україна 4 серпня попередила судновласників та мореплавців про військову загрозу в акваторії внутрішнього і зовнішнього рейдів російських портів Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі та Тамань. Не зважаючи на втрату або пошкодження вже майже 2 десятків кораблів, включаючи флагмана чорноморського флоту крейсер “москва”, рф проігнорувала це попередження, очікувано. Нещодавні атаки дронів можливо і не відріжуть рф від торгових шляхів у Чорному морі, але точно матимуть вплив на вартість транспортування, підсилюючи цим самим запроваджений раніше санкційний тиск. Отже, кремль так захопився спробами відрізати Україну від експортних ринків, що опинився в ситуації, яка загрожує його власному експорту. Бумеранги мають схильність повертатися. Чому Чорноморські шляхи важливі для рф? Чорним морем рф експортує близько 20% своєї нафти і підвищення ризиків пошкодження або втра рф намагатиметься і надалі обходити санкції, проте тепер доведеться докладати значно більше зусиль, особливо враховуючи той факт, що українські морські дрони з кожною новою атакою демонструють ширші можливості.ти судна має вплинути на вартість страховки. Наявність верхньої межі цін на російську нафту значно ускладнює компенсацію зростання собівартості відповідним підвищенням цін. Взагалі, боротися правовими механізмами з країною, яка не вперше здійснила незаконний акт агресії проти сусідньої країни і усіма своїми діями демонструє готовність піти на будь-які інші порушення міжнародного права, тому нова стратегія України може виявитися ефективним доповненням до санкційного тиску. Дірки в бюджеті рф Дефіцит бюджету рф протягом перших семи місяців 2023 зріс до $29.3 млрд або 1.8% від ВВП, згідно з попередніми оцінками міністерства фінансів агресора. Це не проблема, якщо країна має доступ до міжнародних ринків капіталу та необмеженими експортними можливостями, але нічого з перерахованого наразі не стосується росії. Під впливом санкції її доходи від продажу нафти та газу впали на 41,4% протягом січня-липня цього року. ТИм часом плановий рівень військових витрат у 2023 зріс до 100 млрд дол. США - це третина усіх державних витрат [3]. Що відомо про пошкодженні плавзасоби За даними низки ЗМІ, танкер sig використовувався для постачання авіаційного пального для потреб військ рф у Сирії, за що його було внесено до санкційних списків США. Пригода цього підсанкційного танкера - чудова відповідь скептикам, які вважають, що санкції не діють. Великий десантний корабель "оленегорский горняк" використовувався для перевезення особового складу та військових вантажів з території рф до окупованого Криму після чергової бавовни на Керченському мосту, за даними Міністерства оборони Великобританії [4]. Отже, обидва кораблі є легітимними цілями. У загальному підсумку з початку цієї війни Україна вивела з ладу, тимчасово або назавжди, 18 кораблів рф у Чорному морі. Не погано для країни, яка наразі майже не має власного флоту. Реакція ринку Звісно, пригода російського танкера не могла не викликати незначне хвилювання ринку, але ми не побачили значної зміни цін на нафту. Ринки наразі більш залежать від прогнозів розвитку найбільших економік світу: США та Китаю. Не зважаючи на ризики повторення атак дронів, росія продовжить експорт нафти Чорним морем, щоб фінансувати військові витрати. Проте, прибутки можуть знизитись з огляду на очікуване зростання витрат на страхування тощо. Ціна російської нафти Urals вже досягла рівня 60 дол. США за барель, тобто встановленої країнами Великої сімки цінової межі. На жаль, фіксуються чисельні випадки ймовірного порушення цього обмеження, особливо для відвантажень нафти з порту козьміно (Тихий океан) [5]. Проте, ціни на російську нафту наразі зростають завдяки їхньому спільному із Саудівською Аравією рішенню скоротити видобуток на 1 млн та експорт на 500 тис. барелів на добу вже у серпні 2023 [6]. Отже, згадана атака не мала тривалого впливу на світові нафтові ціни, але серіал "дрони проти російських кораблів" матиме відчутні наслідки для економіки агресора. Джерела: ISW. RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, AUGUST 5, 2023. UN. Black Sea Grain Initiative Joint Coordination Centre. Darya Korsunskaya and Alexander Marrow. Russia’s budget deficit in year-to-date widens to 1.8% of GDP. UK MoD. Latest Defence Intelligence update on the situation in Ukraine — 05 August 2023.oD Latest Defence Intelligence update on the situation in Ukraine — 05 August 2023. Elina Ribakova, Benjamin Hilgenstock, and Guntram B. Wolff. The oil price cap and embargo on Russia work imperfectly, and defects must be fixed. Robert Perkins and Luke Stuart. Russia’s Urals crude hits $60/b price cap as OPEC+ output cuts bite.

Хронологія подій навколо "Зернового коридору" у Чорному морі, який до 18 липня 2023 залишався єдиним шляхом експорту збіжжя та інших товарів АПК з України через морську блокаду, організовану рф.

Індекс споживчих цін в містах США (CPI-U) протягом червня 2023 зріс на 0,2% (фактор сезонності враховано), порівняно з травнем цього року, за даними U.S. Bureau of Labor Statistics. У річному вимірі, тобто порівнюючи з червнем 2022, ціни на споживчі товари зросли на 3% (без врахування сезонності), що свідчить про уповільнення темпів інфляції. Найбільшим чинником зростання споживчої інфляції у США у річному вимірі стала вартість оренди житла (разом з комунальними платежами) та транспортні послуги (вартість страхування транспортних засобів), які зросли на 7,8% та 8,2%, відповідно. Натомість ціни на енергоносії знизились на 16,7%, порівняно з червнем 2022. Базова інфляція (без врахування цін на продукти харчування та енергоносії) у червні 2023 становила 0,2%, що є найнижчим рівнем починаючи з серпня 2021. У річному вимірі базова інфляція становила 4,8%. Нагадаємо, що центральний банк США (ФРС) на попередньому засіданні у травні утримався від подальшого підняття базових відсоткових ставок, враховуючи позитивну динаміку інфляції. Ймовірно, "свіжі" дані також спонукатимуть залишити відсоткові ставки на поточному рівні, доки інфляція у США демонструє рух у напрямку бажаних 2% річних. Джерело: U.S. Bureau of Labor Statistics.

Протягом квітня 2023 року Україна експортувала товарів на 3,03 млрд USD, що на 15,97% більше, ніж у квітні минулого року, але на 21,25% нижче відповідного показника березня 2023. Товарна структура експорту залишається без істотних змін: третину загального обсягу становлять надходження від продажу продуктів рослинного походження (переважно це зернові культури), хоча частка цієї категорії товарів дещо знизилась протягом квітня 2023. Далі з'ясуємо чому це сталося. Загалом товарний експорт України на 70% складається з продукції аграрного сектору або інших товарів з низьким рівнем переробки. Зернові культури склали понад 25% загального обсягу експорту товарів з країни, тобто 770,86 млн USD. Це найнижчий показник з серпня 2022, основна причина - перешкоди у роботі морського "зернового коридору" та тимчасові перепони на шляху українського збіжжя територією низки країн ЄС, зокрема призупинення транзиту Польщею. Нагадаємо, що у березні цього року Україна експортувала зернових на 1,2 млрд USD. Зниження обсягів експорту однієї з основних товарних позицій на понад 30% негативно позначилось на загальному результаті, враховуючи також зменшення експортних надходжень від продажу більшості інших груп товарів, у квітні порівняно з березнем 2023. Натомість маємо зростання обсягу експорту мінеральних продуктів з 213,5 млн USD у березні до 249,5 млн USD у квітні поточного року. Якщо порівнювати з відповідним показником квітня минулого року (457,6 млн USD), бачимо ще значне "просідання" цієї статті експортних надходжень. Імпортувала Україна товарів на 4,67 млрд USD, що на 15,4% менше, ніж у лютому цього року, але на майже 80% перевищує відповідний показник квітня 2022. Товарна структура імпорту також залишається без кардинальних змін: машини, обладнання, мінеральні продукти (переважно пальне), продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловості, включаючи фармацевтичну продукцію, транспортні засоби становлять близько 60% від загального обсягу товарного імпорту України. Обсяг імпорту більшості категорій товарів у квітні знизився, порівняно з березнем поточного року, за винятком літальних апаратів. Хоча порівняння з відповідними показниками квітня минулого року свідчить про продовження відновлення імпортних потоків у розрізі ключових товарних позицій. Поступово зменшується різниця між експортними надходженнями та вартістю імпортованих товарів, хоча варто зазначити, що торговельний баланс України частіше був негативним.

Уповільнення інфляції у Єврозоні до 6,1% у травні 2023 порівняно з травнем 2022 не переконало Європейський центральний банк (ЄЦБ) утриматись від чергового підняття базових відсоткових ставок, як це зробили їхні колеги у США (звісно, маючи для цього більш вагомі підстави у вигляді інфляції на рівні 4%). Інфляційні ризики у зоні євро залишаються високими, зокрема протягом 2023 прогнозується зростання цін на 5,4% і лише у 2025 цей показник може наблизитися до оптимальних 2%. Отже, маємо чергове підвищення базових процентних ставок зони євро на 0,25% до рівня: для основних операцій з рефінансування – 4,00%; для кредитів овернайт – 4,25%; для депозитів овернайт – 3,50%. Незмінним залишається намір зменшити обсяги фінансування в межах програми купівлі активів (APP), яка була запроваджена у 2014 році з метою підтримки економіки. Підвищення вартості грошей також призводить до зменшення обсягів кредитування. Усі ці заходи, окрім бажаного уповільнення інфляції, мають також побічні ефекти - зменшення економічної активності, тому прогноз зростання ВВП Єврозони у 2023 переглянуто у бік зменшення. Джерело: за даними ЄЦБ.

Напередодні запланованого рішення Федеральної резервної системи (центрального банку) США щодо рівня базових відсоткових ставок оприлюднені дані щодо темпів інфляції: Індекс споживчих цін в містах (CPI-U) протягом травня 2023 зріс на 0,1% (фактор сезонності враховано) відносно квітневого рівня, за даними U.S. Bureau of Labor Statistics. У річному вимірі, тобто порівнюючи з цінами травня 2022, ціни на споживчі товари зросли на 4%, що свідчить про уповільнення інфляції у США. Нагадаємо, що у квітні поточного року ціни зросли на 0,4% порівняно з березнем та на 4,9% відносно цін квітня минулого року. Отже, можна зробити попередній висновки про результативність боротьби центрального банку зі зростанням цін шляхом поступового підняття базових відсоткових ставок. Є ймовірність, що Федеральна резервна система цього разу утримається від подальшого підняття ставок (здорощення грошей) щоб уникнути надмірної дефляції та небажаного "охолодження" економіки. Нагадаємо, що цільовий рівень інфляції - 2% у річному вимірі. До речі, уповільнення темпів інфляції спостерігається і в Єврозоні, де рівень споживчих цін протягом травня зріс на 6,1% у річному вимірі, а протягом квітня - на 7% [ЩЕ]. Звісно, Європейський центральний банк (ЄЦБ) менш наблизився до цільового значення інфляції (2%) і в економіці регіону присутні значні інфляційні ризики, як зазначила Крістін Лагард, але ці стримано оптимістичні дані також можуть вплинути на наступне рішення ЄЦБ щодо базових відсоткових ставок. UPD: Центральний банк США очікувано утримався від підняття базових відсоткових ставок у червні 2023, взявши паузу для подальшої оцінки стану економіки. Натомість ЄЦБ знову підвищив рівень процентних ставок.

Рівень інфляції в Україні для споживчих товарів у травні 2023 становив 15,6% у річному вимірі, що свідчить про продовження зниження темпів зростання цін. Наприклад, у січні 2023 ціни на найбільш поширені товари та послуги були на 26% вищі, ніж у січні 2022. Але варто пам’ятати, що у травні минулого року інфляція вже сягнула 18%. Найбільше протягом останніх 12 місяців (травень 2022 - травень 2023) зростали ціни на продукти харчування та безалкогольні напої (20,1%), послуги готельно-ресторанного сектору (19,4%) та предмети домашнього вжитку, зокрема меблі, побутову техніку тощо (18,5%). Найменше зросли ціни на одяг та взуття (2,1%), житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (3,6%) та освітні послуги (9,6%). З приємного - паливо та мастила здешевшали на 1,4%. Серед продуктів харчування першість зі зростання цін впевнено утримують яйця (124,9%). Продуктовий кошик вегана - не найдешевше задоволення: ціни на овочі зросли на 28,1%, а на м'ясо та м'ясопродукти - на 24.1%. На 0,5% здешевшала олія соняшникова, порівняно з цінами травня 2022. Якщо порівнювати з квітневими цінами, варто звернути увагу на здорощення алкогольних напоїв та тютюнових виробів (1,2%). Ще один аргумент на користь здорового способу життя - зростання вартості товарів та послуг у сфері охорони здоров'я (0,8%). Ціни на продукти харчування у травні зросли на 0,9%, порівняно з минулим місяцем. У травні, порівняно з квітнем, найбільше серед продуктів харчування зростали ціни на фрукти та овочі (8,7% та 5,6%, відповідно), ціни на яйця стрімко знижувались (-22,7%). Загалом темп інфляції прискорився, порівняно з квітнем цього року, переважно за рахунок продуктів харчування (варто враховувати фактор сезонності). Натомість динаміка базового індексу споживчих цін (БІСЦ) свідчить про подальше уповільнення інфляції. Джерело: за даними Держстат України.

Інфляція в Єврозоні за підсумками травня 2023 становила 6,1% у річному вимірі, за оцінками Євростат. Це свідчить про уповільнення темпів зростання цін адже відповідний рівень інфляції у квітні 2023 становив 7%. Ціни на харчові продукти, алкогольні та тютюнові вироби зросли на 12,5% (у квітні цей показник був на рівні 13,6%), а пальне здешевшало на 1,7%. Найвищий загальний рівень інфляції серед країн Єврозони спостерігається у Латвії та Словаччині (12,3%), Естонії (11,2%), Литві (10,7%). Країни з найменшим зростанням цін протягом травня 2023 - Люксембург (2%), Бельгія (2,7%) та Іспанія (2,9%). Інфляційні ризики завчасно знімати з порядку денного, про це говорить і очільниця Європейського центрального банку Крістін Лагард. Європа впевнено долає наслідки енергетичної кризи літа 2022, викликаної неспровокованою збройною агресією рф проти України, але відголоски відповідних цінових шоків ще відчуватимуться. Зростання купівельної спроможності споживачів також може спричиняти підвищення цін. Очікування споживачів щодо рівня інфляції в зоні євро протягом наступних 12-ти місяців також свідчать про уповільнення темпів зростання цін. Наприклад, у березні цей показник становив 5%, а у квітні знизився до 4,1%, за результатами опитування споживачів.